До того, як я знайшла слова
Я багато років маскувалася, пристосовувалася й винаходила способи зробити життя більш придатним для себе. Паралельно запитувала: чому я не така, як усі, і що зі мною не так?
Моя історія · читати у своєму темпі
Я довго намагалася зрозуміти, чому мені так складно
Я відкрито говорю про власну нейровідмінність і досвід, який сформував мою уважність до невидимих труднощів.
Не для того, щоб запропонувати один правильний шлях, а щоб людина, яка впізнає себе, не залишалася з цими питаннями наодинці.
Це шлях дослідження.
Як читати цю сторінку
Тут не потрібно одразу знаходити всі відповіді.
Можна читати послідовно або обрати лише той розділ, який зараз найближчий. Моя історія — не універсальне пояснення чужого досвіду, а чесний контекст, з якого виросла моя робота.
Як формувався мій спосіб бачити
Я не завжди мала слова для того, що зі мною відбувається. Деякі з них з'явилися поступово — через досвід, навчання й уважне дослідження.
Коли досвід отримав пояснення
Знання про нейровідмінність не скасувало всіх труднощів, але допомогло дивитися на себе не лише крізь призму недоліків — помічати чутливість, перевантаження й потребу у власних умовах.
Чому я прийшла в психологію
Мене захоплює дослідження: як влаштована психіка, що стоїть за труднощами та як створювати точніші й людяніші рішення. Психологія стала простором, де можна не спрощувати складне.
Досвід, який не зводиться до однієї формули
Онкологічне захворювання, зміни тіла, пременопауза та інші життєві переходи нагадали мені, наскільки кожен досвід індивідуальний. Я говорю про це як про частину власної історії, а не як про універсальне пояснення.
Коли особисте стало професійним
Сьогодні мої ролі не розділені між собою: я психологиня, викладачка, дослідниця, авторка інструментів, президентка АРЕПТ і директорка центру нейровідмінностей «Контури».
До чого я запрошую
До мене не обов'язково приходити з готовим поясненням або діагнозом. Іноді можна почати з простого дослідження того, як вам живеться.
Що я несу в роботу
Мені важливо, щоб людині хотілося жити саме своє життя.
«Цікаве, осмислене й придатне для неї — не ідеальне за чужими мірками».
Я хочу, щоб людина могла краще зрозуміти себе, знайти власні опори й створити умови, у яких життя стає не просто терпимим, а своїм.
Якщо ця історія вам відгукується